Потрави сільгосп. угідь дикими кабанами
|
|
 |
Дикі тварини, зокрема дикі кабани, нерідко заподіюють шкоду власникам земельних ділянок, знищуючи посіви та врожай. З такими скаргами, хоч інколи і необґрунтованими, часто звертаються до користувачів мисливських угідь (у тому числі і до ТОВ «СМГ СТОХІД») місцеві жителі. Однак чи за адресою вони звертаються? В Україні на сьогодні, на жаль, немає затвердженого механізму компенсування шкоди, заподіяної дикими тваринами.
На відміну від нас, на території нашого найближчого сусіда – Республіки Білорусь – діє прийнята на законодавчому рівні інструкція для запобігання потравам сільськогосподарських та лісових угідь дикими копитними тваринами. У цій інструкції чітко вказаний комплекс заходів, обов’язковий для виконання безпосередньо власниками для захисту своїх земельних ділянок від диких тварин, а саме: погодження посівів з користувачами угідь, своєчасний збір урожаю, встановлення електропастухів, використання світлових, шумових, комбінованих засобів відлякування, тощо. Користувачі мисливських угідь в свою чергу зобов’язані раціонально регулювати чисельність тварин згідно законодавства, проводити біотехнічні заходи, серед яких створення кормових полів та підгодівля. Контроль на виконанням всіх цих заходів покладений на органи місцевого самоврядування (джерело: http://pravo.levonevsky.org/bazaby09/sbor10/text10932.htm). Тобто якщо з проблемою боротись комплексно – в умовах взаємної співпраці користувачів земельних ділянок, користувачів мисливських угідь та місцевої влади – тоді це буде ефективно, вважають білоруси.
На думку наших сусідів-волинян, біотехнічні заходи теж є чи не найважливішими при веденні мисливського господарства. Для запобігання потрав радять використовувати досвід зарубіжних країн – використання репелентів для захисту посівів та насаджень, встановлення електропастухів, тощо.
Практика зарубіжних країн, а чисельність диких тварин там набагато вища, свідчить також про те, що забезпечення кормової бази для диких тварин дозволяє певною мірою впливати на територіальних розподіл тварин, на їх переміщення з метою зниження шкоди сільському господарству. Тому там, де мисливці дбають про тварин (створюють кормові поля, підгодовують, оберігають від браконьєрів), чисельність мисливських видів є високою. Проте водночас звірі, отримуючи повноцінні умови для існування, не йдуть псувати поля у пошуках кормів. Таким чином, виграють як мисливці, так і власники земельних ділянок.
Зрештою, кожна зацікавлена сторона повинна робити все залежне від неї, не чекати, що за неї це зробить хтось інший. Саме з метою комплексного підходу до вирішення проблеми та налагодження співпраці ТОВ «СМГ СТОХІД» нещодавно ініціювало підписання протоколу намірів щодо спільних дій з місцевими сільськими головами та районним мисливствознавцем. Зі своєї сторони ТОВ «СМГ СТОХІД» регулярно поповнює кормову базу диких тварин: облаштовує нові солонці та кормові поля, щоб не лише покращити умови перебування тварин, а й по можливості знизити ризики переміщення тварин на сільськогосподарські ділянки у пошуках їжі, знизити ризики потрави.
Глінчук В.П
Мисливствознавець ТОВ «СМГ СТОХІД»
 |
 |
 |
 |
 |
|
